Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
сумнівний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сумнівний — [сумн’і/ўнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
сумнівний — I (який не викликає твердої впевнености), непевний, малоймовірний; проблематичний, гіпотетичний; невірогідний, недостовірний, неперевірений (про дані, факти тощо побудований на чутках) II ▶ див. ненадійний 1), непевний I, 2) … Словник синонімів української мови
сумнівність — ності, ж. Властивість за знач. сумнівний … Український тлумачний словник
сумнівно — присл. 1) Присл. до сумнівний. 2) у знач. присудк. сл. Малоймовірно; навряд … Український тлумачний словник
безсумнівний — а, е. Який не викликає сумнівів; незаперечний, безперечний … Український тлумачний словник
безсумнівний — (який не викликає сумнівів), безумовний, незаперечний, безперечний, видимий, очевидний, прямий, явний; доведений (який спирається на доводи) … Словник синонімів української мови
непевний — I 1) (про голос, рухи, ходу тощо який свідчить про внутрішні сумніви, невпевненість, несміливість тощо / слабість), невпевнений, нерішучий; нетвердий (про голос, ходу); безві[о]льний (який виражає брак волі, нерішучість); хи(с)ткий, нетривкий,… … Словник синонімів української мови
борг — у, ч. 1) Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг. 2) Сума непогашеного фінансового зобов язання. •• Безнаді/йні борги/ у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть. Вну/трішній борг сума коштів, що… … Український тлумачний словник
непевний — а, е. 1) Який має сумнів щодо достовірності чого небудь; позбавлений віри, впевненості в комусь, чомусь. 2) Який свідчить про відсутність упевненості, рішучості, твердості в кого небудь, у чиїхось діях. || Нестійкий, нетривкий, хисткий. Непевні… … Український тлумачний словник
